самолюбка

1. Жінка або дівчина, яка надмірно високої думки про себе, вирізняється самозакоханістю та егоїзмом; жінка, що прагне постійної уваги та захоплення з боку оточуючих.

2. (розм.) Квітка або рослина, народна назва якої вказує на її витончену, привабливу зовнішність, що ніби “любить себе” (напр., нарцис, амариліс).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |