1. (у техніці, електротехніці) Такий, що стосується самокомпенсації — здатності системи, пристрою або конструкції автоматично врівноважувати внутрішні напруження, деформації або інші зовнішні впливи за рахунок власних властивостей, без застосування додаткових регулюючих пристроїв.
2. (у медицині, фізіології) Такий, що характеризує або забезпечує самокомпенсацію — механізм саморегуляції організму, коли порушення функції одного органа або системи врівноважується автоматичною підвищеною роботою інших органів або систем.