1. (у техніці) Здатність трубопроводів, тепломереж чи інших конструкцій компенсувати температурні деформації (розширення чи стиснення) за рахунок власної гнучкості та просторового розташування, без застосування спеціальних компенсаторів.
2. (у медицині та біології) Автоматичне пристосування організму чи окремого органу до порушень функцій або структурних змін шляхом мобілізації внутрішніх резервів і механізмів, що дозволяє тимчасово або постійно підтримувати нормальну життєдіяльність.
3. (у психології) Усвідомлена чи несвідома спроба людини відшкодувати, збалансувати власні відчуті недоліки, комплекси чи проблеми через розвиток інших якостей або активність у інших сферах життя.
4. (у соціальних та економічних системах) Внутрішній механізм саморегулювання, завдяки якому система здатна врівноважувати зовнішні впливи чи внутрішні дисбаланси без стороннього втручання.