самохвальство

[sɑmoxʋɑlʲstʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або поведінка самохвала; невиправдане, надмірне вихваляння самим собою, своїх вдач, переваг, успіхів; хвастощі, самовихваляння.

  2. (у значенні вислову) Дія або вислів, що є проявом такої властивості; хвастливе твердження, самопохвала.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самохвальство, р. самохвальства, д. самохвальству, з. самохвальство, о. самохвальством, м. самохвальстві, к. самохвальство

Більше записів