самовихваляння

[sɑmoʋɪxʋɑljɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням «самовихвалятися»; хвастощі, самопохвальні висловлювання про себе, свої вчинки чи якості.

  2. Текст, вислів або твір, в якому автор невиправдано вихваляє самого себе; прояв егоцентризму та зарозумілості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовихваляння, р. самовихваляння, д. самовихвалянню, з. самовихваляння, о. самовихвалянням, м. самовихвалянні, к. самовихваляння

Більше записів