самохвалка

[sɑmoxʋɑlkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка або дівчина, яка схильна до самохвальства, любить хвалити саму себе, вихваляти свої (часто перебільшені) успіхи, переваги чи якості.

  2. (переносне значення) Про рослину з яскраво-жовтими квітами, яка помітно виділяється серед інших (народна назва).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самохвалка, р. самохвалки, д. самохвалці, з. самохвалку, о. самохвалкою, м. самохвалці, к. самохвалко

Більше записів