1. (від власної назви «Фортуна») — застосовувати до когось, чогось дію, ефект або властивості, пов’язані з богинею Фортуною; наділяти удачею, щастям.
2. (перен., рідко) — сприяти успіху, робити щасливим; приносити удачу.
фортунити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |