Значення
-
Такий, що рухається сам, без зовнішнього джерела сили; саморухомий.
-
(У техніці) Автоматичний, що діє самостійно, без безпосередньої участі людини.
-
(Перен., заст.) Спонтанний, що виникає сам собою, без свідомого зусилля або зовнішнього впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самохітний, р. самохітного, д. самохітному, з. самохітного, о. самохітним, м. самохітнім, к. самохітний