самокерований

1. Такий, що має здатність керувати власною діяльністю, функціонуванням або розвитком без зовнішнього контролю, на основі внутрішніх механізмів, програм або принципів (про системи, організації, процеси).

2. Такий, що здійснює самокерування; автономний, самостійний у прийнятті рішень та організації власної роботи (про колективи, групи, індивідів).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |