Значення
-
Самокерування — здатність особистості до самостійного регулювання власної поведінки, емоцій, мотивації та діяльності без зовнішнього контролю, спрямована на досягнення поставлених цілей.
-
Самокерування — процес або система внутрішньої організації та управління власними психічними станами, вольовими зусиллями та діями для ефективного функціонування в різних сферах життя.
-
Самокерування (в менеджменті, соціології) — принцип організації колективної діяльності, при якому група або організація автономно, без зовнішнього керівництва, приймає рішення та контролює виконання завдань на основі спільних цінностей та правил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самокерування, р. самокерування, д. самокеруванню, з. самокерування, о. самокеруванням, м. самокеруванні, к. самокерування