самогартівний

1. (техн.) Такий, що здатний самозайматися, самозаймистий, самозаймивий — про матеріали, які при певних умовах (наприклад, нагріванні) можуть спалахувати або горіти без зовнішнього джерела вогню.

2. (перен., рідк.) Такий, що викликає сильне внутрішнє збудження, запал, емоційне горіння; саморозпалювальний.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |