1. (у математиці, зокрема в теорії операторів) такий, що є максимальним симетричним оператором, але не є самоспряженим; оператор, максимальний у класі симетричних, але несамоспряжений.
2. (у фізиці) що стосується гіпермаксимального оператора або його властивостей, пов’язаних із квантовою теорією поля та дослідженням спектра.