гіпермаксимальний
[ɦipɛrmɑksɪmɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії операторів) такий, що є максимальним симетричним оператором, але не є самоспряженим; оператор, максимальний у класі симетричних, але несамоспряжений.
-
(у фізиці) що стосується гіпермаксимального оператора або його властивостей, пов’язаних із квантовою теорією поля та дослідженням спектра.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіпермаксимальний, р. гіпермаксимального, д. гіпермаксимальному, з. гіпермаксимального, о. гіпермаксимальним, м. гіпермаксимальнім