самофокусуючий

[sɑmofokusujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про оптичну систему, пристрій) Такий, що здатний автоматично наводитися на різкість, фокусуватися без зовнішнього втручання.

  2. (перен., про людину, процеси) Такий, що спрямовує або концентрує увагу, зусилля на собі, своєму внутрішньому стані або розвитку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самофокусуючий, р. самофокусуючого, д. самофокусуючому, з. самофокусуючого, о. самофокусуючим, м. самофокусуючім

Більше записів