1. Такий, що має властивість поповнювати себе самостійно, без зовнішніх джерел або втручання, зазвичай стосовно систем, структур або множин.
2. (У математиці, логіці) Стосовно формальної системи, множини аксіом або теорії, яка містить доказ власної непротиріччя або може генерувати всі істинні твердження в межах певної мови.