самодоповнюючий
[sɑmodopoʋnjujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що має властивість поповнювати себе самостійно, без зовнішніх джерел або втручання, зазвичай стосовно систем, структур або множин.
-
(У математиці, логіці) Стосовно формальної системи, множини аксіом або теорії, яка містить доказ власної непротиріччя або може генерувати всі істинні твердження в межах певної мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодоповнюючий, р. самодоповнюючого, д. самодоповнюючому, з. самодоповнюючого, о. самодоповнюючим, м. самодоповнюючім