1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з гіперкетонемією — надмірним використанням кетонем (найменших одиниць ритму мовлення, що відповідають одному наголошуваному складу), що призводить до порушення ритмічної структури вірша або прози.
2. (у поетиці) Характеризуючийся наявністю гіперкетонемії; такий, що містить більше наголошених складів (кетонем), ніж передбачає нормативна метрична схема твору.