прибачити

[prɪbɑt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Побачити когось, щось уві сні, уявити собі під час сну; наснити.

  2. (розм.) Уявити собі, помилково прийняти щось за реальне; здатися, привидітися.

  3. (заст.) Побачити, помітити щось несподіване або незвичайне; примітити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прибачита, р. прибачити, д. прибачиті, з. прибачиту, о. прибачитою, м. прибачиті, к. прибачито

Більше записів