самобичування

[sɑmobɪt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Свідоме заподіяння собі фізичних страждань, мордування власного тіла з релігійних, аскетичних або інших мотивів.

  2. Переносно: сувора, нещадна самокритика, звинувачення себе в чому-небудь, каяття, що супроводжується моральними стражданнями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самобичування, р. самобичування, д. самобичуванню, з. самобичування, о. самобичуванням, м. самобичуванні, к. самобичування

Більше записів