1. Свідоме заподіяння собі фізичних страждань, мордування власного тіла з релігійних, аскетичних або інших мотивів.
2. Переносно: сувора, нещадна самокритика, звинувачення себе в чому-небудь, каяття, що супроводжується моральними стражданнями.
самобичування
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |