1. Такий, що має свої особливі, оригінальні риси; неповторний, своєрідний, оригінальний.
2. Який існує самостійно, незалежно від інших; самостійний, автономний.
самобутній
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик (True) |