самобіжний
[sɑmobiʒnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який рухається сам, без зовнішнього джерела енергії або тяги (про транспортний засіб, механізм тощо).
-
Який діє самостійно, без безпосереднього керівництва або контролю з боку людини (про пристрій, систему).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самобіжний, р. самобіжного, д. самобіжному, з. самобіжного, о. самобіжним, м. самобіжнім