1. Який приблукав, прийшов невідомо звідки; чужий, зайшлий (про тварин, рідше про людей).
2. Який з’явився випадково, неочікувано; завітальний, залітний.
3. Перен. Чужий для певного середовища, колективу; випадковий, сторонній.
Словник Української Мови
Буква
1. Який приблукав, прийшов невідомо звідки; чужий, зайшлий (про тварин, рідше про людей).
2. Який з’явився випадково, неочікувано; завітальний, залітний.
3. Перен. Чужий для певного середовища, колективу; випадковий, сторонній.
Приклад 1:
Господи, живе ж хлоп — як пес приблудний, до шостої ранку не кладеться спати, з‑за мольберта автомобiль отой свiй вiдзiгорний — безгаражний! — через вiкно пантруючи, в двадцять п’ять, навiть у тридцять таке ще дається знести: звiрина енергiя вивозить, — але в сорок!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Приблудний джміль, як божий чоловік, Коло порогу нудить світом білим… «Ми надто злі і надто нетерплячі…» Ми надто злі і надто нетерплячі Рибалки слів (який прозорий ятір). Мовчу до тебе, як дитина плаче, Щоразу озираючись на матір.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”