самобалансуючий
[sɑmobɑlɑnsujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про систему, механізм, пристрій) Такий, що здатний автоматично підтримувати власну рівновагу, стійкість або оптимальний режим роботи без зовнішнього втручання.
-
(перен., про процес, явище) Такий, що самостійно регулюється, зберігаючи внутрішню стабільність за рахунок власних ресурсів або механізмів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самобалансуючий, р. самобалансуючого, д. самобалансуючому, з. самобалансуючого, о. самобалансуючим, м. самобалансуючім