Древослів

Словник Української Мови

самобалансувальний

[sɑmobɑlɑnsuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

(техн.) Такий, що здатний автоматично підтримувати рівновагу (баланс) своєї конструкції або системи без зовнішнього втручання.
(перен., рідк.) Про систему, організацію тощо: такий, що функціонує стабільно завдяки внутрішнім механізмам саморегулювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самобалансувальний, р. самобалансувального, д. самобалансувальному, з. самобалансувального, о. самобалансувальним, м. самобалансувальнім

Більше записів