Значення
-
Жінка, яка добровільно веде самітницький, відлюдний спосіб життя, часто з релігійних мотивів; відлюдниця, пустельниця.
-
Заст. Місце, де відлюдник або самітник веде усамітнене життя; пустеля, пустиня.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самітниця, р. самітниці, д. самітниці, з. самітницю, о. самітницею, м. самітниці, к. самітнице