Древослів

Словник Української Мови

самітницький

[sɑmitnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Стосовний до самітника або самітництва; властивий самітникові, характерний для нього.
Призначений для усамітнення, відлюдний, усамітнений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самітницький, р. самітницького, д. самітницькому, з. самітницького, о. самітницьким, м. самітницькім

Більше записів