Древослів

Словник Української Мови

самісінький

[sɑmisinʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Який єдиний, без інших; сам, самотній.
Який є саме тим, про кого йдеться, а не хтось інший; справжній, істинний.
(У посилювальній функції) Повністю, цілком такий; той самий, цілковитий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самісінький, р. самісінького, д. самісінькому, з. самісінького, о. самісіньким, м. самісінькім

Більше записів