садиба

1. Ділянка землі з житловими, господарськими та іншими будівлями, призначена для проживання та ведення домашнього господарства однієї сім’ї; комплекс будівель разом із прилеглою територією.

2. Заміський будинок з прилеглими земельними угіддями, садом, городом; маєток, особняк.

3. У місті — житловий будинок (часто одноповерховий) з господарськими будівлями та невеликою ділянкою землі.

4. Застаріле значення: місце проживання, оселя, житло разом з господарськими спорудами.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |