сабаї

[sɑbɑji] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичне) Легка піхота в Османській імперії, що набиралася з місцевого немусульманського населення (переважно на Балканах) та виконувала допоміжні та поліцейські функції.

  2. (історичне) У Кримському ханстві — озброєна прислуга та охорона хана або знатних татар, яка також могла використовуватися для збору податей.

  3. (переносне, заст., зневажл.) Про озброєних людей, які виконують волю керівника або окупанта, часто з особливою жорстокістю; наближене до значення “карателі”, “прислужники”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сабая, р. сабаї, д. сабаї, з. сабаю, о. сабаєю, м. сабаї, к. сабає

Більше записів