сабаї

1. (історичне) Легка піхота в Османській імперії, що набиралася з місцевого немусульманського населення (переважно на Балканах) та виконувала допоміжні та поліцейські функції.

2. (історичне) У Кримському ханстві — озброєна прислуга та охорона хана або знатних татар, яка також могла використовуватися для збору податей.

3. (переносне, заст., зневажл.) Про озброєних людей, які виконують волю керівника або окупанта, часто з особливою жорстокістю; наближене до значення “карателі”, “прислужники”.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |