ритю

[rɪtju] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (від фр. rituel — обрядовий) У театрі та кінематографі: ритмічно, у певному темпі, з чіткою ритмічною організацію дії або мови (характерно для творчості Леся Курбаса).

  2. (від фр. rituel — обрядовий) У музиці та танці: ритмічно, з дотриманням ритму, у стилі ритуальної музики або руху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рить, р. ритя, д. ритеві, з. ритя, о. ритем, м. ритеві, к. ритю

Більше записів