рицина

[rɪt͡sɪnɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Ricinus) Рід тропічних та субтропічних рослин родини молочайних, представлений єдиним видом — рициною звичайною; клещевина.

  2. (Ricinus communis) Олійна, отруйна, однорічна або багаторічна трав’яниста рослина з великими пальчасто-роздільними листками, що культивується в теплих країнах для отримання касторової олії з насіння; клещевина звичайна.

  3. (у технічній та харчовій промисловості) Назва касторової олії, отриманої з насіння цієї рослини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рицина, р. рицини, д. рицині, з. рицину, о. рициною, м. рицині, к. рицино

Походження слова (Етимологія)

Слово «рицина» позначає рослину рицина (Ricinus) та олію з неї. Воно походить з латинської мови, де ricinus означало і рицину, і шовковицю, можливо, пов’язуючись зі словом ricinus «воша, кліщ». Це запозичення з латини, яке поширилося в багатьох слов’янських мовах, зокрема в українській, російській, білоруській, польській, чеській, болгарській та інших.
Споріднені слова:касторка, шовковиця, кліщ

Більше записів