оманливість

1. Властивість того, що вводить в оману, обманює, створює хибне уявлення; облудність, неправдивість.

2. Те, що є оманливим; обман, ілюзія, помилкове уявлення.

Приклади:

Приклад 1:
7 І хоча все було зрозуміло з мого вигляду, хоча вся оманливість приватного виноробства й відбивалася в моїх очах, і одяг мій разом із волоссям відгонив диким виноградним галуззям, Коча не сказав на це ані слова. Лише ходив довкола боязко, ніби кіт у чужому помешканні, принюхувався зранку до нових запахів, заварював чай, відганяв ос, котрі літали наді мною, мов чайки над затонулим танкером.
— Тютюнник Григорій, “Вир”