рицин

[rɪt͡sɪn] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рицин — високотоксична білкова речовинарослинного походження, отримана з насіння клещевини звичайної (Ricinus communis), що належить до групи лектинів і має здатність незворотно пригнічувати синтез білків у клітинах, що призводить до їх загибелі.

  2. Рицин — технічна назва отрути, яка використовується в токсикології, медицині (у дослідженнях) та може розглядатися як потенційна біологічна зброя через свою високу отруйність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рицин, р. рицину, д. рицинові, з. рицин, о. рицином, м. рицині, к. рицине

Більше записів