рифлення

1. Технологічна операція або результат обробки поверхні металевих, скляних, пластмасових тощо виробів, що полягає у нанесенні регулярних, зазвичай паралельних борозенок, канавок або виступів для надання шорсткості, декоративності або зручності утримання.

2. Властивість або стан поверхні, що має такі борозенки, канавки або виступи; рифлена структура.

3. У сільському господарстві — спосіб обробки ґрунту, при якому різками ґрунтообробного знаряддя утворюються неглибокі, щілиноподібні борозни без обертання пласта.

Приклади вживання

Приклад 1:
При фо- рмуванні на поверхні плівки або фольги створюється рифлення для ви- ходу повітря.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |