Значення
- (Техніка) –
Гідротехнічна споруда з дерева, каменю або бетону у вигляді прямокутного каркасу, що заповнюється камінням або ґрунтом; використовується для зміцнення берегів, набережних, основ греблі тощо.
- (Архітектура) –
У дерев’яній архітектурі — окремий зруб, частина складної дерев’яної будівлі (наприклад, церкви), що має власну конструкцію та дах.
- (Техніка) –
Застаріле та діалектне: велика дерев’яна посудина (кадка, діжка) для зберігання рідин або сипучих продуктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ряжа, р. ряжі, д. ряжі, з. ряжу, о. ряжею, м. ряжі, к. ряже
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ряжа’ походить від праслов’янського *ręd-ia, що пов’язане з *rędъ (порядок) та *ręditi (рядити, розпоряджатися, господарювати). Спочатку воно означало ‘начиння, знаряддя, необхідні для чого-небудь’, а згодом набуло конкретнішого значення ‘посудина з ручками, яку використовують для миття в лазні або для годівлі худоби’. Це слово споріднене з такими українськими словами, як ‘ряд’ (порядок), ‘знаряддя’ (інструменти) та чеським ‘nářadí’ (начиння).