отофон [otofon] Іменник Буква:О ЗначенняПравопис Значення (Медицина) – (в анатомії) частина внутрішнього вуха, що включає складний лабіринт каналів і порожнин у кістковій тканині, відповідальна за сприйняття звуку та рівновагу. (Техніка) – (в техніці, застаріле) пристрій для передачі звуку на відстань, телефон. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. отофон, р. отофона, д. отофонові, з. отофон, о. отофоном, м. отофоні, к. отофоне ←ряжа рядюжка→