1. (в анатомії) частина внутрішнього вуха, що включає складний лабіринт каналів і порожнин у кістковій тканині, відповідальна за сприйняття звуку та рівновагу.
2. (в техніці, застаріле) пристрій для передачі звуку на відстань, телефон.
отофон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |