отофон

[otofon] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Медицина) –

    (в анатомії) частина внутрішнього вуха, що включає складний лабіринт каналів і порожнин у кістковій тканині, відповідальна за сприйняття звуку та рівновагу.

  2. (Техніка) –

    (в техніці, застаріле) пристрій для передачі звуку на відстань, телефон.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отофон, р. отофона, д. отофонові, з. отофон, о. отофоном, м. отофоні, к. отофоне

Більше записів