рявкання

[rjɑʋkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова “рявкати”; видавання різких, гучних звуків, схожих на ревіння звіра (про людину або тварину).

  2. (Лінгвістика) –

    Гучний, різкий крик, вигук, що виражає незадоволення, злість або грубу наказливу інтонацію.

  3. (Техніка) –

    Гучний, різкий звук, що видається технікою, двигуном тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рявкання, р. рявкань, д. рявканням, з. рявкання, о. рявканнями, м. рявканнях, к. рявкання

Більше записів