рявкати

[rjɑʋkɑtɪ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Зоологія) –

    Про тварин (переважно великих ссавців): видавати голосно, різко та низько звуки, часто як вияв люті, погрози або болю.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно про людину: голосно, різко та сердито кричати, гарчати, лаятися.

  3. (Техніка) –

    Переносно про неживі предмети або явища: видавати сильний, низький і гучний звук, що нагадує звіриний рев (наприклад, про двигун, сирену, вітер).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рявкати, р. рявкатів, д. рявкатам, з. рявкатів, о. рявкатами, м. рявкатах, к. рявкати

Більше записів