рядовик

[rjɑdoʋɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого у Львові 1930 року, до якого входили письменники, критики та митці авангардистського напряму.

  2. (Історія) –

    У давньоруській та середньовічній Україні — особа, яка за договором («рядом») вступала на службу до князя, боярина або заможного господаря, виконуючи різні адміністративні, господарські або військові обов’язки; залежна людина, але в більш вільному становищі, ніж холоп.

  3. (Соціологія) –

    У сучасному вжитку (частково ірон.) — звичайний, пересічний учасник або член якої-небудь організації, колективу, загону, що не займає керівної посади; рядовий член.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рядовик, р. рядовика, д. рядовикові, з. рядовика, о. рядовиком, м. рядовикові, к. рядовику

Більше записів