рядовик

1. Власна назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого у Львові 1930 року, до якого входили письменники, критики та митці авангардистського напряму.

2. У давньоруській та середньовічній Україні — особа, яка за договором («рядом») вступала на службу до князя, боярина або заможного господаря, виконуючи різні адміністративні, господарські або військові обов’язки; залежна людина, але в більш вільному становищі, ніж холоп.

3. У сучасному вжитку (частково ірон.) — звичайний, пересічний учасник або член якої-небудь організації, колективу, загону, що не займає керівної посади; рядовий член.

Приклади:

Відсутні