1. Який рветься, легко піддається розриву; непміцний, ламкий.
2. Який рухається рвучкими, короткими поштовхами; ривками, переривчастий.
3. Розм. Про людину: такий, що прагне урвати, отримати щось для себе, корисливий.
рвачкий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Небо заволоклося снiговими хмарами, рвачкий вiтер забивав дух. Яким стривожився.
— Невідомий автор, “177 Ialinka Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Частина мови: прикментик () |