облямка

1. Технічний термін у поліграфії та дизайні: декоративна смужка, лінійка, орнамент або візерунок, яким обрамляють сторінку, ілюстрацію, таблицю або текстовий блок для їх візуального виділення та прикраси.

2. У ширшому вжитку (застаріле або діалектне): те саме, що “облямівка” — смужка матеріалу, що обшиває, окантовує край чогось (одягу, предмета).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |