1. Такий, що має облямівку, обрамлений чимось по краях.
2. Переносно: такий, що виділяється на певному тлі, оточений чимось, що підкреслює його особливість.
облямований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На йому довгі сап’янці з золотими острогами і срібна місюрка, а зверху наопаш — розкішний кармазиновий кунтуш з венеційського оксамиту, облямований горностаєм; на голові соболевий шлик з струсевим пером, що діамантом коштовним прип’ято. Многоцінне каміння яскріє і свіргоче йому на руках, і на застібках, і на піхвах прип’ятої до лівого боку дамаської шаблі.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: прикментик () |