Значення
- (Історія) –
Історична назва мешканця Руської землі (у давньоруський період), а також українця або білоруса (у західноєвропейській традиції XV–XVII ст.).
- (Історія) –
Представник рутенів — західних слов’ян, що мешкали в середньовіччі на території сучасної Східної Німеччини (між річками Заале та Одер).
- (Історія) –
(рідко) Учень або вихованець навчального закладу, де викладання велося руською (українською) мовою (наприклад, у Києво-Могилянській академії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рутенець, р. рутенця, д. рутенцеві, з. рутенця, о. рутенцем, м. рутенцеві, к. рутенцю