рутенець

[rutɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва мешканця Руської землі (у давньоруський період), а також українця або білоруса (у західноєвропейській традиції XV–XVII ст.).

  2. (Історія) –

    Представник рутенів — західних слов’ян, що мешкали в середньовіччі на території сучасної Східної Німеччини (між річками Заале та Одер).

  3. (Історія) –

    (рідко) Учень або вихованець навчального закладу, де викладання велося руською (українською) мовою (наприклад, у Києво-Могилянській академії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рутенець, р. рутенця, д. рутенцеві, з. рутенця, о. рутенцем, м. рутенцеві, к. рутенцю

Більше записів