рутенець

1. Історична назва мешканця Руської землі (у давньоруський період), а також українця або білоруса (у західноєвропейській традиції XV–XVII ст.).

2. Представник рутенів — західних слов’ян, що мешкали в середньовіччі на території сучасної Східної Німеччини (між річками Заале та Одер).

3. (рідко) Учень або вихованець навчального закладу, де викладання велося руською (українською) мовою (наприклад, у Києво-Могилянській академії).

Приклади:

Відсутні