русини

1. Назва східнослов’янського населення, що мешкало на території Русі-України в історичний період до формування української, білоруської та російської народностей; загальна етнічна самоназва українців у середньовіччі та ранній новий час.

2. Етнічна група, що проживає переважно в Закарпатті (Україна) та прилеглих регіонах Словаччини, Польщі, Румунії, Сербії та Угорщини, яка вважає себе окремим від українців східнослов’янським народом або автохтонним субетносом українського народу.

3. Представники цієї етнічної групи.

Приклади:

Приклад 1:
Тому ж русини докоряють радимичам, кажучи: “Піщанці від Вовчого Хвоста тікають”. Були ж ра- a 138 b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Доречно є тут коротко пом’янути й про те, як русини ще за певний час перед Володимиром, якщо й не всі, проте частково хрестилися. По-перше, хрестився слов’яно-рóсський народ від святого апостола Андрія Первозванного, котрий, досягши гір Київських, благословив їх, і хрест на високому пагорбі поставивши, пророкував про будівництво града, і про Благодать Божу, котра мала засяяти в тих місцях.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
АВСТРІЙСЬКІ РУСИНИ НА АРХЕОЛОГІЧНОМУ З’ЇЗДІ В БІБЛІОТЕКА «СІЧI» Ось ми в Києві!… Багато було для нас в цьому слові, та не місце мені розводитись про те в австро-руських споминах.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”