русинський

1. Стосунний до русинів, пов’язаний із ними; властивий русинам.

2. Стосунний до Русинів (етнографічної групи українців, що мешкає переважно в Закарпатті, Східній Словаччині, Польщі та ін.), їхньої культури, мови чи історії.

3. Стосунний до Русинів (представників окремої східнослов’янської національності, що визнають себе такими), їхньої ідентичності, мови (русинської) чи національного руху.

4. Іст. Стосунний до Русі, давньоруської держави; давньоруський, руський.

Приклади:

Приклад 1:
Р у т е н с ь к и й — також: взагалі русинський, західноукраїнський. Рутенці — за словами Франка, спільна назва частини освіченої, проте міщансько-буржуазної русинської інтеліґенції; тип місцевих (зокрема гуцульських) суспільно-політичних опортуністів.
— Зеров Микола, “Камена”