Значення
-
Брати на себе відповідальність за когось або щось, давати гарантію, поруку; забезпечувати своїм авторитетом, честю.
-
(за кого) Гарантувати чиюсь доброчесність, надійність або виконання зобов’язань; бути поручителем.
-
(розм.) Бути впевненим у чомусь, твердо знати, запевняти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ручита, р. ручити, д. ручиті, з. ручиту, о. ручитою, м. ручиті, к. ручито