одночастинність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Лінгвістична характеристика слова, що належить до однієї частини мови та не утворено шляхом словотворчого складання (наприклад, не є складним словом або словосполученням, перетвореним на слово).

2. (Фізика) –

   У фізиці елементарних частинок — властивість частинки або системи бути складовою лише з однієї частинки, а не з кількох (тобто не бути зв’язаним станом).

Правопис та відмінювання