Древослів

Словник Української Мови

рушничний

[ruʃnɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Стосований до рушниці, призначений для неї.

  2. (Техніка) –

    Стосований до рушниці як старовинної мисливської чи бойової ручної вогнепальної зброї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рушничний, р. рушничного, д. рушничному, з. рушничного, о. рушничним, м. рушничнім

Більше записів