drevosliv.com

Словник Української

русь

Буква

1. Історична назва земель, що становили ядро Київської Русі — середньовічної східнослов’янської держави з центром у Києві, а також її населення.

2. Етнічна та культурна спільність східних слов’ян, що сформувалася в період існування Київської Русі та стала основою для виникнення українського, білоруського та російського народів.

3. Поетична або застаріла назва України, українських земель та українського народу.

Приклади:

Приклад 1:
Край души, больная Русь, Перезвонность, первозданность, С уходящим — помолюсь, С остающимся — останусь. Тот, кто слаб, и тот, кто крут, Выбирает каждый между: Уходящий — меч и труд, Остающийся — надежду.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Книга так швидко розійшлася, що Скарга відразу ж запідозрив щось неладне і, чорний від люті, почав звинувачувати «багату Русь», що вона її скупила і спалила… Скарга писав, що лише римська церква зберегла правдиву Христову віру; що православна церква не може гарантувати віруючим після смерті спасіння, бо не визнає Рима і чистилища; що православна церква дозволяє священикам женитися, а, найголовніше, користується руською мовою, якою з Богом розмовляти не можна. Князь Басиль відчував, чим може обернутися злиття церков, до чого закликав Скарга, і чим це може скінчитися для православ’я.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

More posts