озвучення

1. Дія за значенням дієслова “озвучити” — надання звукового оформлення чомусь, запис чи відтворення звуку, музики, мовлення тощо, що супроводжує візуальний ряд (наприклад, фільм, мультфільм, відеогру).

2. Результат такої дії — саме звукове оформлення, звукова доріжка, записаний звук, що синхронізований з відео.

3. Процес запису акторами (акторами озвучення) мовної частини звукової доріжки для фільму, серіалу або іншого продукту, що спочатку був створений іншою мовою; дубляж.

Приклади:

Приклад 1:
Невольнича муза ~424 і навіть виснажений інстинкт занурений у червоне Карпат,або Посельська книжка 425~Ë²Ñ знайомі літери дерево кущ ягода гриб складаю в слово але не складається ліс і неліс самі шелестівки бракує найголоснішого фонетики пташиної артикуляції жаль мені цього лісу як і мов що збереглися тільки на глиняних табличках поволі й сам трачу озвучення сумніваюся у слові визбуваюся луни та інколи зі спогадів вибудовую гомін І. Калинець. Невольнича муза ~426 як мушля море не більше замало цього замало деревіє язик слух поростає мохом Карпат,або Посельська книжка 427~ߪ×ÊÀ МаленькійНадізПоселья покинуті серед ріні в гарячому піску як три рябі камінці ніхто їх уже не висиджує хіба сонце залишити отут хтось ненароком розтопче шукати яєчкових батьків та ніхто не воскрешав мертвих пташок защебетати б їм колискову може вилупляться але чи зумієм а якщо принести додому то під скляним ковпаком бо киця схрумає кругом сумна безвихідь І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”