озвучений

1. Такий, що має звуковий супровід, звукове оформлення; який супроводжується звуком, музикою, мовою тощо (на противагу німому).

2. У фонетиці: такий, при вимові якого голосові зв’язки вібрують, що утворює голос; дзвінкий.

3. Переносно: такий, що був висловлений, проголошений, оприлюднений; виголошений.

Приклади:

Приклад 1:
Бо він був барвистіший, часом осяяний сонцем, веселкою, громовими дощами, закосичений квітами й озвучений сміхом золотого дитинства, буйною радістю юнацтва, сміхом першого, воскреслого в снах кохання. Сон, як утеча, сон, як свобода, сон, як повторення в безмірно яскравішій формі всього, що було і що буде, без того, що є. Адже ж відомо, що в’язням майже ніколи не сниться дійсність.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”