1. (діал.) Швидко й недбало робити щось, копати, рити землю.
2. (діал., перен.) Неохайно їсти, жувати з причмокуванням.
румигати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Починаю в яслах із козами румигати кометні віники, смакувати молошне літепло незайманопервісної цноти. Очищений від поліпів політики, перебираю зоряні чотки.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: дієслово () |